Позиція Фармацевтичної Ліги України щодо дистанційної торгівлі лікарськими засобами

У даний час активно обговорюється питання щодо можливості легалізації дистанційної торгівлі лікарськими засобами, зокрема через мережу Інтернет.

ГС "Фармацевтична Ліга України" висловила свою позицію щодо несвоєчасності запровадження такого виду реалізації ліків, про що направила відповідні листи до ДРС, Держлікслужби та КМУ наступного змісту:

"Громадська спілка «Фармацевтична Ліга України», яка об’єднує юридичних та фізичних осіб – учасників вітчизняного фармацевтичного ринку, висловлює Вам свою повагу та звертається з проханням розглянути окремі ризики можливого запровадження в Україні дистанційної реалізації лікарських засобів з огляду на активне обговорення даного питання.
Так, на сьогодні спостерігається недостатньо повне нормативно-правове регулювання суспільних відносин у сфері е-комерції, що дає підґрунтя для можливих зловживань з боку осіб, що здійснюють продаж товарів дистанційно через мережу Інтернет. Свідченням цьому є інформація Держпродспоживслужби України, розміщена на сайті відомства, згідно з якою у 2018 році до Держпродспоживслужби надійшло понад 1,3 тис. звернень споживачів щодо порушення їх прав при придбанні товарів в інтернет-магазинах і спостерігається тенденція до збільшення загальної кількості таких скарг.
Держпродспоживслужба України звертає увагу зокрема на те, що статтею 7 Закону України «Про електронну комерцію» виключно для продавців товарів, робіт, послуг в електронній комерції встановлено обов’язки забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про: повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця; місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи – підприємця; адресу електронної пошти та/або адресу інтернет-магазину.
Водночас власник інтернет-магазину (домену) не несе ніякої відповідальності за розміщення інформації у недостатньому обсязі, а встановити особу продавця в багатьох випадках неможливо як до моменту придбання товару, так і після, оскільки продавець видає не фіскальний чек, а інший розрахунковий документ, який не відповідає формі, встановленій законодавством.
Профільним відомством також відзначається, що через масове незазначення інтернет-магазинами на своїх сайтах інформації про організаційно-правову форму, повне найменування та адресу місцезнаходження суб’єкта господарювання контролюючі органи позбавлені можливості щодо повного та об’єктивного розгляду скарг споживачів із проведенням позапланових перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, а недобросовісні суб’єкти господарювання, що здійснюють реалізацію товарів через інтернет-магазини, вчиняють такі порушення прав споживачів:
- після оплати товар не доставляється споживачеві;
- у разі наявності у товару істотного недоліку споживачеві не повертаються кошти;
- здійснюється доставка товару, який не відповідає заявленим характеристикам.
Крім того інтернет-магазини часто реалізовують споживачам вироби, які не призначені для продажу на території України, тобто товар, який завезений в Україну нелегально - поза митним контролем, тобто контрабандним шляхом – констатує орган державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та вважає за необхідне удосконалити існуюче нормативне врегулювання діяльності інтернет-магазинів, в т.ч. інформаційних посередників з метою запобігання порушень прав споживачів, легалізації та виводу з тіні значного сегменту малого та середнього бізнесу.
Вважаємо, що усі означені Держпродспоживслужбою України ризики щодо порушень прав споживачів у сфері е-комерції справедливо можуть мати місце і на ринку лікарських засобів за умови законодавчого дозволу на здійснення дистанційної торгівлі ліками.
Більше того, враховуючи, що лікарські засоби – це особливий вид товару, для якого встановлені спеціальні умови щодо зберігання, транспортування та відпуску з метою збереження їх якості та лікувального ефекту, порушення цих спеціальних умов може призвести до нанесення шкоди здоров’ю і життю споживачів-пацієнтів. А з огляду на викладене вище, існує велика ймовірність порушень умов зберігання та доставки ліків за умови інтернет-торгівлі ними.
Вважаємо, що чинна на сьогодні норма Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених Постановою КМУ від 30.11.2016 № 929, згідно з якою торгівля лікарськими засобами здійснюється виключно через аптечні заклади і не може здійснюватися дистанційно та шляхом електронної торгівлі, а також поштою і через будь-які заклади, крім аптечних, та поза ними, крім випадків, передбачених цими Ліцензійними умовами, є такою, що відповідає сучасним реаліям у сфері обігу лікарських засобів та не потребує жодних змін.
Разом з цим зазначена редакція не спростовує права особи на ознайомлення через мережу Інтернет з асортиментом ліків, наявних у аптечному закладі суб’єкта господарювання, бронювання окремих позицій та отримання препаратів у аптеці під час відпуску кваліфікованим провізором чи фармацевтом.
Крім того, на наше глибоке переконання, розгляду питання у майбутньому щодо дистанційної реалізації лікарських засобів повинно щонайменше передувати ефективне і дієве впровадження рецептурного відпуску препаратів, електронного рецепту, QR-кодування кожної упаковки лікарських засобів, а також удосконалення чинного нормативно-правового регулювання діяльності у сфері е-комерції та законодавчого закріплення механізмів контролю за суб’єктами господарювання, що займаються Інтернет-торгівлею і відповідальності за порушення".