Законопроект про обмеження аптечних монополій - бачення МОЗ

21 вересня в рамках круглого столу, організованого Верховною Радою України, відбулося експертне обговорення резонансного законопроекту №8591 щодо нових правил ведення аптечного бізнесу. У дискусії брали участь народні депутати, експерти фармацевтичного ринку та представники аптечного бізнесу. Присутній на заході заступник міністра охорони здоров'я Роман Ілик повідомив, що МОЗ України підтримає законопроект після його доопрацювання. 

«Якщо залишити status quo, ми врешті-решт отримаємо монополізацію роздрібного фармацевтичного ринку, так як це вже відбувалося на оптовому ринку ліків. Якщо аптечний бізнес продовжуватиме працювати хаотично, без чітко визначених правил, ціни на ліки будуть і далі зростати, і наші громадяни все більше і більше відмовлятимуться від лікування», - зазначив Роман Ілик.

Профільний заступник міністра звернув увагу на те, що законопроект має дуже багато раціональних пропозицій. Зокрема реальними перевагами законодавчої ініціативи можна назвати:

1. Запровадження мінімальної відстані між аптеками у 500 метрів
Ця норма розширить географію розміщення аптек. Нині аптечні заклади концентруються у центральних та густонаселених частинах міст і дуже часто ми можемо спостерігати до 5 аптек у межах 2-хвилиної досяжності пішки. Натомість є райони та населені пункти, де аптек взагалі немає. Встановлення правил рівномірного розподілу аптек гарантуватиме пацієнтам рівний доступ до придбання ліків.

Норма обмеження розташування аптечних закладів – загальновизнана світова практика. Наприклад, в Австрії, Хорватії, Естонії, Польщі, Італії та Греції обмеження діє за принципом відстані. Аптеки мають бути розташовані одна від одної не менше ніж за 100, 200 або 500 метрів. У Португалії, Франції, Словенії та Люксмебургу обмеження в розташуванні залежить від кількості людей, які проживають поряд. Наприклад, в Словенії одна аптека має обслуговувати не менше ніж 5 або 7 тисяч людей.

2. Обмеження кількості аптечних закладів в мережі залежно від форми власності та асортименту лікарських засобів
ФОП – максимум 1 аптечний заклад.

Юридичні особи – 4 аптеки в мережі.

Аптеки, що виготовляють ліки або реалізовують наркотичні, психотропні речовини та прекурсори – максимум 8 закладів у мережі.

Ця норма спонукатиме аптечні заклади реалізовувати максимальну кількість ліків, тобто практично увесь спектр медикаментів можна буде отримувати в більшій кількості аптек.

На думку МОЗ, нині для цієї запропонованої норми бракує аргументації. Ініціатори законопроекту мають підготувати конкретний перелік критеріїв та вимог до власників аптечних закладів, яким вони мають відповідати для збільшення кількості аптек в одній мережі.

3. Запровадження обов’язкової наявності фармацевтичної освіти для власника аптеки
Аналогічні вимоги існують у переважній більшості європейських країн.

4. Законопроект не передбачає скасування чи обмеження діючих ліцензій на роздрібну торгівлю ліками.
Після прийняття закону аптеки не почнуть закриватися. Нові вимоги поширюватимуться тільки на відкриття нових аптек. Разом з тим власникам великих мереж аптек доведеться проводити реорганізацію, щоб їхня діяльність відповідала критеріям нового закону. Для цього процесу буде визначено конкретний час.

МОЗ України вважає, що перехідний період має тривати більше ніж рік. Беручи до уваги, що процес реорганізації бізнесу до нових норм тривалий, пропонуємо продовжити його. Для того, щоб, для прикладу, можна було отримати другу вищу фармацевтичну освіту.

Як зазначив Роман Ілик, ці норми справді є прогресивними та відповідають кращим світовим практикам регулювання аптечного бізнесу. Натомість є норми, що на сьогодні ще потребують фахового, експертного та наукового доопрацювання. Міністерство готове долучатися до роботи. Після внесення змін до суперечливих норм, МОЗ України підтримає цей законопроект.

За матеріалами МОЗ