МОЗ про перший рік програми «Доступні ліки»: здобутки і перспективи

Програма «Доступні ліки», яка стала першим кроком трансформації галузі охорони здоров'я, успішно працює уже рік. За результатами цього року МОЗ розказує, як бачить майбутнє Урядової програми і наскільки вже вона вплинула на життя та здоров’я пацієнтів.

Сьогодні Урядова програма «Доступні ліки» працює в 7 138 аптеках України, тобто кожен третій аптечний заклад відпускає ліки, за які повністю або частково платить держава – кожен українець зі своїх податків. Це 23 діючі речовини, 239 торгових найменувань препаратів, 47 з яких для пацієнта є повністю безоплатними. Для порівняння: у квітні 2017 року, коли програма стартувала, ці показники виглядали так: 21/153/23. Сьогодні у програмі є 184 препарати для лікування серцево-судинних захворювань, 43 – діабету 2 типу, 12 – бронхіальної астми.

Лідерами реалізації програми «Доступні ліки» МОЗ називає Донецьку, Харківську, Львівську, Миколаївську та Вінницьку області, а аутсайдерами – Одеську, Волинську, Хмельницьку, Київську та Івано-Франківську області. Рейтинг регіонів складений за результатами роботи програми у 2018 році. Особливо фахівці МОЗ звертали увагу на швидкість переукладання угод з аптечними закладами та відновленням роботи програми.

Результати року роботи програми «Доступні ліки» вимірюються не лише кількісними, але і якісними показниками. За даними регіонів, на 4,2% у середньому знизилася кількість викликів швидкої допомоги з підозрою на інсульт чи інфаркт, майже на 6% – кількість викликів швидкої для людей з приступами бронхіальної астми, кількість пацієнтів з нормалізованим цукром у крові (HbA1c – глюкований гемоглобін) при діабеті 2 типу збільшилася на 7%. За час дії програми суттєво знизилася кількість ускладнень у пацієнтів з діабетом 2 типу – на 2,65%.

У МОЗ відзначають, що 91% українців підтримують програму. Адже «Доступні ліки» допомагають пацієнтам з хронічними захворюваннями заощаджувати значні кошти сімейного бюджету. 

Наприклад, сімейний бюджет пари, що мають діабет 2 типу та бронхіальну астму, може заощадити близько тисячі гривень на місяць: на преператах для лікування астми можна заощадити 878,54 грн на місяць, діабету ІІ типу – 87,98 грн.

При лікуванні серцевої недостатності та застосуванні схеми лікування: Еналаприл+ Спіронолактон+ Нітрогліцерин+ Метопролол+ Дігоксин, пацієнт може заощадити щонайменше 200 грн на місяць.

Завдяки референтному регулюванні цін (вартість препарату не повинна перевищувати середню ціну у 5 сусідніх країнах Європи) на деякі групи препаратів ціна знизилася на 60%. Зокрема, це препарати симвастатину (60%), спіронолактону (57%) та клопідогрелю (55%). У середньому – усі виробники знизили ціни на чверть для того, щоб долучитися до програми відшкодування.

При цьому МОЗ пояснює, що фармвиробники погодилися на зниження цін, оскільки держава гарантує їм попит, який стрімко знижується в умовах вільного ринку через неплатоспроможність українців. Натомість ліки, що увійшли до програми, показують неймовірний приріст у споживанні. У 2017 році попит на препарати для лікування серцево-судинних захворювань, що увійшли до програми, збільшився порівняно з аналогічним періодом 2016 року на понад 90%. Споживання ліків для терапії діабету II типу за цей же період зросло на 76,5%, а препаратів для лікування бронхіальної астми – на 28%.

Крім того зазначається, що профільне міністерство постійно працює над удосконаленням програми «Доступні ліки». Так, невдовзі планується запуск у пілотному режимі електронного рецепта. Для цього пілотного проекту у МОЗ виокремили такі регіони: м. Вінниця та Вінницька область, м. Дніпро та Дніпропетровська область, м. Івано-Франківськ та Івано-Франківська область, м. Черкаси та Черкаська область і місто Бахмут. А до кінця року планується запровадження його по всій країні – там, де для цього буде технічна можливість.

Електронний рецепт – це цифровий аналог рецептів на паперових бланках. У ньому вказано, хто виписав рецепт та яку активну речовину призначено пацієнтові. Такий рецепт підписується електронним підписом. Цей документ одразу потрапляє в систему, де його можуть побачити провізори. Пацієнт отримує СМС-повідомлення з номером рецепту, який треба назвати в аптеці. Доступ до електронної системи рецептів буде обмежений.

Окрему роботу міністерство проводить над удосконаленням бюджетного законодавства у частині безперервності фінансування програми «Доступні ліки». Адже питання, пов’язані з закінченням одного бюджетного року і початком іншого, не мають впливати на процес лікування: пацієнти, що мають хронічні серцево-судинні захворювання, діабет 2 типу та бронхіальну астму мають лікуватися безперервно.

Озвучено і стратегічну мету – долучити до програми «Доступні ліки» усі ліки з державних програм, якими пацієнти лікуються на амбулаторному рівні. МОЗ продовжує працювати і над іншими напрямками, але першочергова метою є зробити «Доступні ліки» доступними для кожного. Особливо це стосується пацієнтів, які проживають у сільській місцевості. З точки зору законодавчого регулювання – сьогодні кожен фельдшер може виписувати рецепти хронічно хворим пацієнтам і відпускати ліки у фельдшерсько-акушерському пункті, якщо у селі відсутня аптека. Тут МОЗ покладає надії на допомогу фельдшерів та закликає місцеву владу посприяти цій практиці і подумати над тим, яким чином вони можуть заохочувати фельдшерів до додаткової роботи.

Окремо наголошується, що програма «Доступні ліки» насправді працює не для статистики, а для поліпшення здоров’я людей. Мета програми – забезпечити кожного громадянина України життєвонеобхідними лікарськими засобами, які покращать якість їхнього життя і зможуть запобігти виникненню ускладнень та передчасної смертності.

До переліку «Доступних ліків» відбирали лише ті лікарські засоби, міжнародна непатентована назва яких є у Національному переліку основних лікарських засобів. Ліки проходили відбір з урахуванням рівнів захворюваності населення, поширеності хвороб та смертності, доказів порівняльної ефективності (результативності), безпеки та економічної доцільності лікарських засобів, а також галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я та рівня фінансування медичної допомоги.

За матеріалами МОЗ